Навантажувальне тестування спрямоване на виявлення проблем продуктивності системи при очікуваному навантаженні. Стрес-тестування перевіряє поведінку системи під час пікових навантажень і виходу за рамки нормального використання. Кожна стадія тестування відіграє важливу роль у забезпеченні якості програмного забезпечення та впевненості в його правильній роботі перед його випуском і використанням. Failover automation engineer Testing (Перебійне тестування) — це тип тестування, який використовується для перевірки здатності додатків виділяти більше ресурсів (більше серверів) у разі відмови та передачі обробної частини в резервну систему. Soak Testing — схожий тип тестування на попередній Reliability Testing, але різниця полягає в тому що досліджується працездатність на витривалість при навантаженні вище середнього значення.
Зміна, модифікація або додавання функцій до програми може призвести до збою або зниження функціональності інших аспектів програмного забезпечення, які працювали раніше. Сьогодні складно недооцінити важливість функціонального тестування, адже саме ця дія спрямована на тестування всіх функцій системи для підтвердження, що кожна функція програми працює відповідно до документації. Виконує тестові сценарії та перевіряє результати завдяки спеціальним інструментам і ПЗ для автоматизації виконання тестів. Два важливі типи тестування – це тестування RE (Requirement Engineering) та регресійне тестування. Хоча обидва типи тестування спрямовані на забезпечення стабільності та надійності програмного забезпечення, у них є відмінності у їх природі та цілях. Загалом, ручне й автоматичне тестування мають свої переваги та недоліки, і часто ефективне тестування включає комбінацію обох підходів.
Вид тестування сфокусований на конкретну мету тестування, яка може бути перевіркою функції, що виконується компонентом або системою в цілому. Регресійне тестування – це тип тестування, який проводиться, щоб перевірити, чи зміна коду в програмному забезпеченні не впливає на існуючі функціональні можливості продукту. Це робиться для того, щоб переконатися, що продукт працює нормально з новими функціоналами, виправленнями помилок або будь-якими змінами в існуючій функції. Раніше виконані тестові випадки повторно виконуються для того, щоб перевірити вплив змін. Хоча використання програмного забезпечення для автоматичного регресійного тестування не займає стільки часу, як тестування вручну, обидва типи розширюють процес розробки. Оскільки продукт стає складнішим, що відбувається на відносно ранніх етапах будь-якого корпоративного проекту, регресійне тестування також стає складнішим, вимагаючи більше часу на налаштування та завершення.
Тестування може тривати від трьох до п’яти днів, тоді як регресійне тестування в agile може тривати від одного до двох днів. Димове тестування — це попередній тест, який допомагає виявити основні збої програмного забезпечення. Він не шукає глибокі причини проблеми чи вирішення, а визначає менші проблеми та функції.
Важливо враховувати фактори, такі як терміни, бюджет, складність застосунку і можливість повторного використання тестових сценаріїв. Отже, UI Testing (Тестування інтерфейсу) — це вид тестування, який має на меті знайти дефекти графічного інтерфейсу користувача та перевіряти, чи відповідає GUI специфікаціям. Узагалі класно, коли зручність використання тестують кінцеві користувачі, а не тестувальники. Стрес-тестування передбачає тестування продуктивності, шляхом збільшення робочого навантаження на програму більше ніж очікується — створення штучного контрольованого стресу для неї. Стрес-тестування проводиться для виявлення витоків пам’яті та перевірки надійності програми.
Якщо кожен наступний тест, який ми виконуємо, вибудовується за результатами попереднього тесту, це означає, що ми використовуємо дослідне тестування. Ручне тестування — є типом тестування, в якому тестовий випадок виконується вручну людиною. А далі ми у форматі https://wizardsdev.com/ питання відповіді як на співбесіді, спробуємо максимально охопити якомога більше видів тестування ПЗ, і де потрібно, підкреслимо різницю між близькими схожими видами тестування. Тул, що підтримує різні мови і фреймворки, такі як Oracle, Java, SAP та інші.
Тому, з метою економії дорогоцінного часу (і, може бути, для позбавлення від «рутинності») в регресійних тестах активно використовують засоби автоматизації тестування. Таким чином, ми можемо сказати, що мета регресійного тестування – переконатися, що виправлення одних багів не стало причиною виникнення інших і що оновлення білду не створило нових дефектів у вже перевіреному коді. Тепер, у цьому випадку, клієнту доведеться нести збитки, якщо це тестування не проводиться, оскільки сайт обчислює загальну вартість з неправильною ціною, і ця ж ціна надходить клієнту електронною поштою. Як тільки клієнт приймає, Продукт продається в Інтернеті за нижчою ціною, це буде втратою для клієнта. Команда із забезпечення якості програмного забезпечення проводить регресійне тестування після того, як команда розробників завершить модифікацію коду. Якщо програмне забезпечення інстальовано на апаратному забезпеченні, відмінному від попереднього, регресійне тестування не виконується.
Хоча обидва мають переваги, вибір неправильного може призвести до збільшення помилок програмування та сповільнення часу розробки. Доступні автоматизовані інструменти регресії як freemium, так і корпоративні. Параметри Freemium — це чудовий спосіб без ризику перевірити програму, щоб побачити, як вона вам подобається, перш ніж оновити її до платної версії. Недоліком цих програм є те, що вони не будуть настільки детальними, як корпоративна версія.
Вибір різноманітних випадків може допомогти з валідністю тестів, і ви захочете вибрати тестові випадки з відомими помилками, складним кодом і основним кодом. Виконуючи візуальне регресійне тестування, ви можете провести сім тестів. Вид тестування, згідно з даними ISTQB (International Software Testing Qualifications Board) – це засіб чіткого визначення мети конкретного рівня для програми або проєкту. Тестування локалізації — це тестування за яким ми оцінюємо налаштування програми (локалізовану версію програми) на певній мові.
Воно дає змогу переконатися, що ПЗ працює коректно, відповідає вимогам і очікуванням користувачів, а також працює надійно і безпечно. Хороший інструмент для моніторингу A / B Testing в режимі реального часу однойменний вбудований інструмент в Google Аналітиці. Тестування Spike — це тип Performance Testing, в якому вимірюється продуктивність програми, коли за імпровізованих умов раптово збільшується кількість активних користувачів під час тестування навантаження. Ось, таким тестуванням можна ідентифікувати вузьке місце куди не «влізає» задокументований обсяг даних. Experience primarily based testing (Тестування на основі досвіду) — це коли тестові методи та техніки тестування програмного забезпечення повністю базуються на досвіді або інтуїції тестера.
Це важлива частина процесу розробки, яка допомагає нам переконатися, що наш софт працює так, як задумано, і не містить неприємних сюрпризів. Reliability Testing — це тип тестування програмного забезпечення на витривалість, який досліджує працездатність додатку при тривалій багатогодинній роботі, при середньому для програми навантаженні. Тобто у процесі тестування ретельно моніторяться ресурси системи (пам’ять, процесор, завантаження диску, файлові дескриптори, сокети та ін. показники).
Один з найвідоміших інструментів на базі Java, що складається з фреймворка і додаткових модулів. Він може виконувати тести навіть без браузеру, імітуючи необхідне середовище. Окреме і цікаве питання, коли та в якому обсязі робити регресійне тестування. Отже, регресійне тестування варто розуміти як перевірку саме на такий стан (системи чи її елементів).
Метою плану регресійного тесту є опис того, що саме і як слід проводити тестування для досягнення результатів. Перевірка регресії проводиться, щоб переконатись, що жодна інша функціональність продукту не перешкоджає зміні коду. Повторне використання регресійних тестових випадків означає, що тестові кейси графічного інтерфейсу змінюються відповідно до нового графічного інтерфейсу. Але це завдання стає громіздким, якщо у вас великий набір тестів графічного інтерфейсу. Спритний є адаптивним підходом, який слідує ітеративному та інкрементальному методам.